Час збирати каміння! Для ХРАМУ, МОСТУ чи … для БАРИКАД?

Авторська колонка Олександр Домбровський

2 хв читання

Час збирати каміння! Для ХРАМУ, МОСТУ чи … для БАРИКАД?

У 2010 році я написав статтю «Україна на розломі цивілізацій», яка була опублікована в «Українській правді» та викликала просто шквал дискусій.

«Це не просто думки вголос.
Це думки з правом на дискусію,
але без претензій на істину».

Олександр Домбровський

Украіна на розломі цивілізацій. Погляд з 2010 року.

Пізніше, стаття була доповнена іншими моїми роботами і публікаціями по аналізу процесів в Україні, Європейському Союзі, в сусідніх країнах та глобальних трендів. І трохи згодом я видав книгу з аналогічною назвою – «Україна на розломі цивілізацій. Погляд з 2010 року».

Це була спроба використати ідеї цивілізаційного аналізу для оцінки подій в Україні і навколо неї. Спробувати оцінити, що нас очікує як державу і до чого нам готуватися як українському народу .

Весь цей час, як і 15 років тому, я продовжую працювати, розширюючи горизонти і глибину аналізу, виходячи зі свого дуже простого принципу:

«Хочеш зрозуміти, що буде завтра, уважно проаналізуй, що було вчора, що ти маєш сьогодні і чому».

Тому для мене, це не просто думки вголос. Це думки з правом на дискусію, але без претензій на істину.

Тоді, цю статтю я закінчив такими словами:

«І дуже не хочеться, щоб фінальні рядки книги великого Генріка Сенкевича «Вогнем і мечем», написані багато років тому що показують одну з найкривавіших історичних сторінок конфлікту цивілізацій на нашій землі, навіть умовно могли здійснитися.

«… пережили його, і це тривало ще довгий час.
Потім настав мор, потім - шведи.
Татари стали постійними гостями в Україні і щоразу натовпами гнали місцевий люд в неволю. Порожніла Річ Посполита, порожніла і Україна.
Вовки завивали на руїнах міст; квітучий колись край перетворився на гігантську гробницю. Ненависть вросла у сердця і отруїла кров народів-побратимів, і довгий час із жодних вуст не можна було почути слова: «Слава всевишньому Богу, і на землі мир, в людях благовоління».

Генрік Сенкевич

«Вогнем і мечем»

Пройшло 15 років.

І мені здається, що сьогодні настав час повернутися до деяких висновків моєї першої книги і продемонструвати контури і горизонти моєї нової книги, враховуючи цивілізаційну прірву, над якою зависла Україна. І куди нас активно штовхають наші «сусіди» і деякі «стратегічні партнери». Перші, які хочуть нас просто знищити, а другі, які на цьому ще хочуть заробити.